Сімнадцята неділя після Зіслання Святого Духа. о. Ярослав Свищук

Молитва ломить залізо!

Тереном проповіді Ісуса Христа була Галилея, а при кінці Його життя – Юдея. Це вперше, як розказує сьогоднішнє Євангеліє за Матеєм, Ісус відвідує поганську околицю Тиру і Сидону і вістку про Його гостину миттю рознеслася по містах і селах, і великий натовп народу прибув до Нього. Між ними була жінка-поганка, матір дівчини, опанованої дияволом. Вона почала голосно кричати: «Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давида! Біс страшенно мучить мою дочку!»

Ісус мовчанкою відреагував на її благання. А коли апостоли звернулися до Нього із проханням, щоб її відпустив, Христос сказав до неї: «Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля». Жінка таки не переставала просити, а вклонившись Йому, далі взивала: «Господи, допоможи мені!» На її настирливе прохання Ісус відповів досить гостро: «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам». І навіть тоді жінку не спинили ці гострі слова, тому відповіла: «Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зі столу панів їхніх». Тоді Христос, бачучи таку сильну віру у жінки, змилосердився над нею і сказав до неї: «О, жінко, велика твоя віра! Хай буде, як бажаєш». І сталося чудо. Тієї ж хвилини її дочка одужала.

Є дві причини, чому Христос не бажав відразу вислухати її. Насамперед, ще не прийшла Його година, бо і апостоли, і жидівський народ не були приготовані до спілкування з іншими народами, і ще менше до роблення чудес серед поганських народів. Інша причина втому, що Христос бажав випробувати віру цієї жінки. Виявилося, що її віра була дуже сильною, і тому Христос не міг відмовити її проханню.

Ця хананейська жінка є яскравим прикладом, що може зробити сильна віра і наполеглива молитва. Вона, як каже наша приповідка, може «ломити заліза». Ми дуже часто уподібнюємося до маленьких дітей, коли зражуємося, а якщо не швидко вислухані,перестаємо молитися. А Христос виразно закликає нас: «Просіть, і дасться вам, стукайте, і відчиниться вам!» ми часто молимося, але повинні зробити один крок уперед. Ми мусимо молитися з наполегливістю, з довір’ям, що Господь нас вислухає і допоможе. Амінь!

 

о. Ярослав Свищук

Ідіть і навчайте всі народи

Львів: Свічадо, 2002.