Шістнадцята неділя після Зіслання Святого Духа. о. Ярослав Свищук

Декларація незалежності каже, що всі люди під сонцем є рівні, але чи це дійсно правда? У світі є чимало музикантів, але чи всі можуть рівнятися з такими композиторами, як Бетховен, Бах, Людкевич чи Чайковський? Багато є художників: Рембрандт, Леонардо да Вінчі чи Рафаель. А все ж таки можемо сказати, що в одному є рівні: ми всі Божі діти, всі ми діти Небесного Отця, і всі ми можемо кликати Його «Авва, Отче!» Хоча у цьому всі ми є рівними, але коли йдеться про розподіл талантів, то кожен із нас одержав їх по-різному. Одна людина одержала один талант, друга – два, третя – три, а ще інша п’ять талантів. Більшість людей обдаровані одним талантом, а виняткові люди – п’ятьма талантами. Не важливо, скільки талантів ми одержали, але як ми тими талантами користуємося і як ми використовуємо даний нам час на користь собі і нашому ближньому.

Однією з найбільших трагедій людини є невикористання даних їх Богом талантів. Скільки-то молодих людей їх затратили і не спрямували в належному напрямі. Одним із найцінніших талантів є час на землі. Ми думаємо про вічність і безсмертність, а не вміємо використати часу. Скільки-то часу ми втратили безцільно? А за кожну хвилину ми колись будемо відповідати на Страшному суді.

Великим талантом є гроші. Спитаймо себе, як ми їх використовуємо. У світі є мільйони людей, що кожного дня вмирають з голоду, а ми безцільно витрачаємо важко запрацьовані гроші на алкоголь, наркотики чи інші непотрібні речі.

Талантами є всі надприродні ласки: Свята Літургія, Святі Тайни, молитва. Це дари, що їх здобув Христос найсвятішою кров’ю на хресті. Святий апостол Павло талантами називає «харизми», що з грецької означає «дар». Кожен із нас одержав від Господа різні дари: один до співу, другий до малярства, третій до різьби, четвертий до інженерії. Важливо, щоб родина, розпізнавши дані таланти в їхніх дітях, належно їх скерувала. Тут дуже важливою є молитва, що допоможе дітям віднайти іскру їхнього покликання. Не важить, скільки дарів-талантів від Бога ми одержали, а як ми ті таланти в житті використовуємо. «Від усякого, кому дано багато, багато повірено, від нього вимагатимуть більше», – каже Христос (Лк. 12:48).

Ми, люди, подібні до різнокольорових квіток на леваді. Кожна квітка має велику вартість в очах Божих. Так само кожна людина, без огляду, скільки талантів вона одержала, має безсмертну душу. Дари Святого Духа – це ті таланти. Згадаймо хоч такий дар Святого Духа, як мудрість. Є мудрість Божа і є мудрість життєйська – світська. Мудрість Божа каже вибирати насамперед те, що Богові подобається, що добре і шляхетне. Дар знання каже вибирати таке знання, яке узгіднене з Божою волею та Божими заповідями, тож родичі, спрямовуючи своїх дітей на дорогу їхнього покликання, будуть дораджувати їм вибирати таке покликання, яке буде відповідати їхнім зацікавленням, але рівнож і християнським засадам життя.

Дар побожности – це один із дуже цінних дарів. Він не всім даний, але його можна розвинути в релігійних практиках. Хто має більше талантів, від нього Господь Бог жадатиме більше від того, що одержав менше, бо у Святому Письмі читаємо: «Від усякого, кому дано багато, багато від нього вимагатимуть, а кому повірено багато, від нього того більше зажадають» (Лк. 12:48).

Пам’ятаймо, що світ перед нашим народженням був інший. Світ після нашого відходу із життя буде рівнож інший, залежно від нашого вкладу. Через наше праведне християнське життя світ буде кращим, радіснішим, спокійнішим. Усі ми живемо в світі взаємних впливів, і наше життя має великий вплив на інших, а передусім на нашу молодь. Спитаймо себе, чи і ми не були причиною, що наші церкви мають так мало молоді. Може, і нам треба разом зі святим Павлом жаліти, що були надто великими зберігачами традиції, а мало звертали увагу на дві основні заповіді любові. Такі і подібні запитання доручає ставити собі сьогоднішнє святе Євангеліє про таланти. Амінь!

 

о. Ярослав Свищук

Ідіть і навчайте всі народи

Львів: Свічадо, 2002.