Сьома неділя після Зіслання Святого Духа. о. Ярослав Свищук

Христос проповідував Новину Божого Царства

Сьогоднішнє святе євангеліє від Матея розказує нам про подвійне чудо – оздоровлення двох сліпих та біснуватого. Єдине, що від оздоровлених вимагав Христос – це віри, що Він може їх оздоровити. Однак були випадки, що Він оздоровляв і тих, хто не мав віри, наприклад хлопця, навіщеного злим духом, на прохання його батька, який сказав Ісусові: «Допоможи моєму безвір’ю!» Милосердя Христа безконечне. Він завжди був і є тим першим, що прощає, тим першим, що приходить нам з поміччю, тим першим, що оздоровлює, тим першим, що вливає в нашу душу довіру, ласку і любов.

Христос прийшов на цей світ, щоб спасти кожну людину. Його методи спасительного плану – це оздоровлення нашої душі і нашого тіла. Як розповідає євангеліст Матей, «Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи євангеліє царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу» (Мт. 9:35), і далі свідчить «Сила народу прийшла тоді до Нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до Його ніг, а Він зціляв їх» (Мт. 15:30).

Христос, відвідуючи міста і села зціляв не тільки від фізичних, але й від духовних недуг. Найкращим доказом того є вигнання із юнака легіонів бісів, які перейшли в стадо безрогів.

Постає питання, чи Христос оздоровляє й під сучасну пору? О, так! Скільки то людей, що перебували у критичному стані у шпиталях раптом одужували. Це діється внаслідок постійних молитов родини, кревних чи приятелів. Дуже часто це діється після уділення таїнства Єлеопомазання. Люди часто кличуть священика до хворого, коли той уже непритомний, бо, мовляв, хворий може отримати удар серця, коли побачить священика у шпиталі. Тому його кличуть, коли хворий уже при смерті. А це зовсім не християнська практика.

Христос дуже часто приходить до нас, коли ми душевно занедужали. Про душевно недугу розповідає нам Владика Інокентій Лотоцький, ЧСВВ, у своїй книжці «Скеля спасіння мого». У ній читаємо таке зворушливе оповідання:

Одна мати, що була атеїсткою, написала до одного священика листа з такими словами: «Я маю сина і виховала його в дусі атеїзму. Він підріс, почав пити, вести розпусне життя і допускатися різних злочинів. Я не знала, що мені діяти. Аж тут сталося чудо. Син змінився до невпізнання: перестав пити і став чесною людиною. Одного дня я запитала його: «Скажи мені, сину, що з тобою? Ти такий добри, чесний, чемний, послужливий». Син відповів: «Мамо, я знайшов Христа Бога! Я потайки ходжу до церкви і молюся. Я приховував це від тебе тому, що ти не віриш у Бога». Для мене – пише далі жінка – це був немов грім з ясного неба. Я зраділа, що мій син знайшов Бога! Я також стала християнкою і на сороковому році життя я прийняла таїнство Хрещення. Я воскресла до нового життя. Отче, Христос вчинив чудо для мого сина і для мене! Ми щасливі!».

Такі і подібні чуда з Христової ласки діються кожного дня. Відвідуючи Україну – пише Владика, – я мав нагоду розмовляти з нашими вірними у Львові. Зі сльозами в очах вони промовляли: «Атеїстичний комунізм заподіяв нам і нашим дітям страшну кривду тим, що переслідував релігію, руйнував наші церкви і всюди ширив безбожництво. Нам не хотілося жити на землі. Коли ж ми пізнали Ісуса Христа, ми ожили, ми воскресли. Ми були засліплені і завмерлі. Ісус Христос повернув нам життя. Ми маємо силу переносити різні недостатки і злидні, бо віримо, що Христос Господь подасть нам вічну нагороду в небі».

Так! Христос проповідував Новину Божого Царства на землі дві тисячі літ тому. Він проповідує її і творить чуда й сьогодні! Амінь!

 

о. Ярослав Свищук

Ідіть і навчайте всі народи

Львів: Свічадо, 2002.