Мирон Керуль-Кмец. Двадцять перша неділя по Зісланню Святого Духа
Двадцять перша неділя по Зісланню Святого Духа (Лк. 8:5-15)
Притча про сіяча
Коли Друга світова війна закінчилась поразкою Японії, багато японських воїнів розкидало малими групами і поодиноко по численних дрібних безлюдних островах. Оскільки втратили контакт зі штабом командування, жили в переконанні, що війна продовжується, і сповняли накази, котрі вже давно не були актуальними. Декотрі так жили цілими роками. Та навіть потім, коли знайшлися, не хотіли повірити, що війна скінчилася і настав час скласти зброю. Втрата контакту з керівництвом довела їх до такої життєвої позиції і способу мислення.
До подібної абсурдної ситуації можемо потрапити й ми, коли втратимо контакт з нашим Спасителем.
Багато можна розповісти про численні випадки з кола наших приятелів та знайомих, котрі з тієї ж причини потрапили до такої ситуації. Здебільшого б ішлося про людей, котрі піддалися алкоголю чи наркотикам, і їхнє життя опинилося у руїнах. Але й про тих, котрі неправильними рішеннями та вчинками зруйнували своє подружжя. Дуже багато й тих, в кого втрата контакту з Богом наповнює їхнє серце смутком і застоєм. Цю групу творять люди, котрі живуть із дня на день для короткочасних цілей, в яких шукають своє життєве щастя. Коли їх однак досягнуть, зі смутком констатують, що їх це не наповнило щастям, котрого очікували.
Притча про сіяча пояснює причини, коли людина може втратити контакт з Богом і таким чином втратити і сенс свого життя.
Першою причиною є твердість людського серця. Ісус Христос його прирівнює до втоптаної твердої дороги, на котру хоч і допаде насіння – Боже слово, – не має жодної можливості прорости. Чи, навіть, приходить ворог і нищить насіння життя з людського серця, гинуть також насінини, які могли б прорости. Наступна причина – це недовіра силі Божого слова в часи випробування, а третя причина – унеможливлення діяння Божого слова турботами, багатством та розкошами життя. Це все розриває контакт з Богом, хоч людина про Нього знає і навіть твердить, що в Нього вірує. Японські воїни потрапили до абсурдної ситуації тоді, коли перестали приходити нові накази від керівництва. Подібно і людина потрапляє до абсурдної життєвої ситуації, коли не є уважною або скоро забуває про „накази для життя”, котрі дає Бог.
Ісус Христос у притчі розповідає також про тих, котрі відкрилися для Божого слова, подолали випробування і не піддалися турботам, багатству та розкошам життя. Ті люди приносять урожай. Слово врожай є символом нової якості життя. Сприймання тої нової якості життя приносить радість та щастя, тому що пригадує завжди про наближення до вічної радості і щастя у Небесному Царстві.
Боб та Ян Смитерман працювали над перекладом Святого Письма для одного тубільського племені Південної Колумбії. Праця ішла дуже добре, тому що син начальника того племені допомагав їм при шуканні таких слів та сполучень, котрі найточніше інтерпретували зміст тексту. Після п’яти років праці було закінчено переклад Йоанового Євангелія і підписано до друку. Начальник зібрав ціле плем’я, щоб вислухав той переклад. Син начальника почав читати і всі в тишині та з великою уважністю слухали. Коли однак перечитав дев’яту главу, котра розповідає про оздоровлення сліпонародженого, начальник раптом встав. Залунав шум, котрий виказував здивування зібраних. Начальник однак жестом руки всіх втихомирив і торжественно сказав: „Від тієї хвилини перестанемо вбивати наших немовляток!”
Було для них цілком природно, щоб дитину, котра народилася з якоюсь серйозною тілесною вадою, віднесли на покинуте місце і лишили її там. Це для немовлятка означало неминучу смерть.
Начальник слухав Євангеліє уважно. Чув, що Ісус пояснює учням, що на тому сліпому від народження мають виявитися діла Божі (пор. Ів. 9:3). Відразу з того зробив правильний висновок. Не можуть далі таким чином убивати дітей з певними вадами, можливо й на них мають виявитися Божі діла.
Добре, як би кожен із нас мав таке одверте й уважне серце для Божого слова. Це приклад, як духовно зростати, як використовувати можливості свого життя. Це путь, котра веде до неба.
Втрата контакту з начальством привела японських воїнів до абсурдної ситуації. Ми можемо уникнути подібної ситуації, якщо будемо через Боже слово підтримувати постійний контакт з нашим Спасителем.
Керуль-Кмец Мирон
Проповіді/Пер. зі слов. єром. Дам’яна Кічі. – Львів: Місіонер, 2008. – 280 с.
Tags: недільні проповіді
You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. Both comments and pings are currently closed.
