Мирон Керуль-Кмец. Дванадцята неділя по Зісланню Святого Духа
Дванадцята неділя по Зісланню Святого Духа (Мт. 19:16-26)
Багатий юнак
Людина шукає відповіді на багато питань, котрі їй ставить життя. Яку школу собі вибрати? В якій роботі можу знайти своє покликання? Як подбати про свою родину? Що мені принесе користь, а що для мене невигідно? Всі ці запитання у нас виникають, і було б нерозумно не шукати на них відповіді. Але всі ці запитання має випереджати одне головне й основне, котре поставив багатий юнак у сьогоднішньому Євангелії.
Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?
Східні Отці на це питання відповідають наукою, котра походить з тексту старозавітної книги Буття про створення світу: Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу (1:26). Згідно з навчанням Отців, образ – це немов якийсь ескіз, нарис, котрий дістаємо у Хрещенні. До подоби приходимо ціложиттєвим трудом і зусиллям про досконалість. Гріх бруднить Божий образ в людині, закриває його болотом, прикриває його інший образ – звіра, диявола; покаяння очищує людину, чесноти їй дають блиск, життя, красу. Чим більше хтось святий, тим більше подібний до Бога. Тому Східна Церква називає святих – „преподобні”, тобто дуже подібні до Бога.
Це путь до вічного життя. Потрібна віра, деяка великодушність у рішенні ступити на цей шлях. Неправильно пропасти в малодушності, усвідомлюючи собі всі слабкості і грішні звички, котрі створюють враження, що досягнення вічного життя майже неможливе. Богові — все можливо (Мт.19:26). Вічне життя – це дар, котрий Бог дає тим, котрі про нього стараються.
В Індії багато людей заробляє на прожиток шуканням перлин. Кидаються у море за мушлями, щоб у ній знайти заховану перлину. Це напружене і життєво небезпечне заняття. Один такий ловець перлин, котрий був індуїстом, часто зустрічався з католицьким місіонером і одного разу йому сказав: „Вдається мені продавати перлини. Коли собі наскладаю тисячу рупіїв, перестану займатися цим небезпечним ремеслом, піду на прощу до Бенарес і залишу там гроші, щоб брамани молилися за моє спасіння”.
Місіонер сказав: „Ні. Спасіння душі дає Ісус Христос в дар кожному, хто в Нього вірує і сповняє у своєму житті любов до Бога та ближніх”.
Індус довго роздумував над словами місіонера. Коли через деякий час знову зустрівся з ним, то сказав: „Вже маю тисячу рупіїв і йду сповнити прощу до Бенарес, а тобі тут залишу з любови малий пакунок”.
Місіонер відкрив пакуночок, а в ньому була велика гарна перлина, якої ще в житті не бачив. Тому її відразу віддав і сказав: „Ні, не можу це від тебе прийняти, адже ця перлина коштує більше, ніж тисячу рупіїв, а я маю разом лише сто рупіїв”.
Але індус не хотів брати перлину назад і сказав: „Ця перлина мені дорожча, ніж усі скарби на світі, бо при її виловлені загинув у морі мій єдиний коханий син, котрий мені помагав знаходити перлини, і коли виплив із моря його труп, я знайшов у його стиснутій долоні цю перлину. Ніколи її не продавав і ніколи не продам, можу її лише дарувати з великої любови, і тому її дарую тобі”.
Місіонер був глибоко вражений і сказав індусові: „Я багато молився за тебе, щоб ти зрозумів Боже спасіння. Боже спасіння дорогоцінне, бо за нього помер єдиний возлюблений Божий Син, і Бог його не продає — так само як ти не продаєш свою дорогоцінну перлину. Бог його з великої любові дарує, як ти з великою любов’ю подарував свою перлину. Прийми, отже, тут і тепер Боже спасіння, котре тобі Господь Ісус пропонує з великої любові”.
Індус стояв довго в мовчазній тиші. Потім упав на коліна, розплакався і голосно сказав: „Не йду до Бенарес, іду з тобою за Божим спасінням!” І йшли до місійного храму. Потім місіонер його охрестив.
Відтоді індус перестав шукати перлини, став супутником місіонера і радісно проголошував тубільцям, як знайшов найдорожчу перлину на світі – Боже спасіння.
Є багато питань, котрі людина собі ставить у житті. Важливо, щоб шукала на них відповідь. Але найважливіше, щоб знайшла відповідь на найвагоміше питання життя: „Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?”
Керуль-Кмец Мирон
Проповіді/Пер. зі слов. єром. Дам’яна Кічі. – Львів: Місіонер, 2008. – 280 с.
Tags: недільні проповіді
You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. Both comments and pings are currently closed.
