Двадцять п’ята неділя по Зісланню Святого Духа (Лк. 10:25-37)
Головна заповідь.
Добрий самарянин.
Коли я чекав в одному кабінеті, щоб залагодити свої справи, з канцелярії вийшла старенька і скоріше сумно, ніж розгнівано сказала: „Той чоловік не має жодного співчуття до мене… Так мене прогнав…” Не сказала нічого більше, але кожен, хто вже щось оформляв у кабінетах, добре знав, про що говорила. Урядовець став відомим як людина без співчуття. Так говоримо про тих, кому далекі біда та труднощі ближнього. Можна сказати, що там, де брак любові, нема співчуття. І якщо й появиться, то не має сили спонукати людину до помочі ближньому.
Зберігання головної заповіді – любові до Бога та до ближнього – веде нас до справжнього співчуття. Його характерною рисою є спроможність бути уважним до важкого становища ближнього та заохотити себе до розв’язання його труднощів. Read the rest of this entry »
