Тринадцята неділя по Зісланню Святого Духа (Мт. 21:33-42)
Дорогі у Христі брати і сестри! В сьогоднішній притчі Ісус бажає дати нам важливе повчання, бо показує стосунки людини з Господом Богом.
Образ винограду є близький і зрозумілий нам, особливо тепер, восени, коли збираються плоди винограду. Цим образом винограднику часто послуговувалися пророки. Так ця притча про злих виноградарів перекликається з пророцтвом Ісаї, який жив 700 років до Христа. Він каже: “Бог розкопав виноградник, очистив від каміння й насадив у ньому лозу добірну, а серед нього збудував башту, та й сподівався, що вона вродить добрі грона. А вона вродила кислі грона. Отож, мешканці Єрусалиму й мужі Юдеї, розсудіть між мною та моїм виноградником! Що ще я мав був учинити виноградникові моєму, а не вчинив? … Виноградник Господа сил — то дім Ізраїля, а мужі юдейські — любе його садиво” (Іс. 5:2-3,7).
Так, Господь Бог постійно опікувався вибраним ізраїльським народом, чудесно звільнив його від єгипетської неволі, дав десять заповідей на горі Синай, творив для нього численні чуда, посилав пророків, які пригадували народові, що він перед Богом має тільки один-єдиний обов’язок: служити одному Богові. Та мужі ізраїльські дуже швидко забували чуда Божі і збивалися на манівці, а пророків-посланців Божих не хотіли слухати, навіть більше: пророка Іллю прогнали, Ісаю вбили, Єремію перерізали пилою, Єзекиїла вбили, Захарію вбили між вівтарем і храмом, та й багатьох інших пророків убивали і катували.
