Двадцять шоста неділя після Зіслання Святого Духа. о. Ярослав Свищук

Хто не багатіє в Божих очах

Цієї прегарної осінньої пори ми, проїжджаючи автом по трасі, чуємо час від часу скигління птиць, що журавлиним ключем відлітають до теплих країв.
Багато вчених упродовж історії застановлялися над таємницею дивного інстинкту птахів, завдяки якому вони відчувають прихід зими і пов’язані з нею небезпеки. Тоді осінньою порою збираються на деревах чи телефонних дротах і спільно радяться, куди й коли їм відлітати. Цей інстинкт самозбереження диктує їм відлітати, ще заки прийде зима, в теплі краї, де зелень, де тепле сонце, де вода не замерзає.
Подібну журбу про завтрашній день має людина. Коли вона є ще дитиною, вона не журиться про завтрашнє, бо всю журбу дає до рук батьків чи тих, хто нею опікується. Та що більше вона дозріває, то більше кріпшає її розум, зростає її журба про ближче й дальше майбутнє. І, як бачимо із практики життя, що більше культурною є людина, тим її журба сильніша й сягає далі. Безперечно, що Господь Бог дав кожному з нас ясний розум і свобідну волю, тож нашим обов’язком є планувати майбутнє, журитися про наших рідних, про нашу родину, приятелів і відповідно до того укладати собі життя. Але знову це саме життя підказує нам, щоб наша журба про майбутнє не була надто велика, щоб ми не укладали наших планів надто далеко від сьогоднішнього дня, бо можуть у нашому житті зайти різні зміни, різні катаклізми, різні непередбачені обставини, й усі наші мрії й наші планування можуть щезнути, немов мильна бульбашка. Продовжувати читання Двадцять шоста неділя після Зіслання Святого Духа. о. Ярослав Свищук

Двадцять шоста неділя після Зіслання Святого Духа. о. Ярослав Свищук

Скарб на небі – найкраще забезпечення

Мабуть, до найбільш багатих, до більйонових організацій в Америці належать страхові організації: автомобілеві – від нещасного випадку, вогневі – від летального випадку, шпитальні забезпечення, а найчисельніші з них – це забезпечення старості.
Напевно, коли жив багач, про якого розповідає сьогоднішня притча, не було страхових організацій, і тому він бажав забезпечити свою старість побудовою ще більших клунь, де б він міг примістити свій урожай.
Багач, видно, був добрим господарем, бо своєчасно клопотався про своє господарство, але євангелист називає його “безумним”. А чому? Бо надмірно журився про земні маєтки і вся його увага була спрямована на все земне, а забув про дари небесні і про Того, Хто їх розподіляє і є одиноким власником цих дарів. Безумним називає його євангелист, бо він, мабуть, забув про свого сусіда, який жив у цілковитій убогості і, не мав за що купити кусня хліба для своїх діточок. Ось тут причина його безумства. Продовжувати читання Двадцять шоста неділя після Зіслання Святого Духа. о. Ярослав Свищук