проповідь

Welcome to WordPress. This is your first post. Edit or delete it, then start blogging!

Всіх Святих. Перша неділя після Зіслання Святого Духа

Мт. 10:32-33; 37-38

Подвижники добра

Єпископ Софрон Мудрий, ЧСВВ

„По всьому світі мучеників твоїх кров’ю, як багряницею та виссом, Церква твоя приокрасилася, ними ми кличемо до Тебе, Христе Боже: Людям твоїм щедроти твої зішли, спокій громаді твоїй даруй і душам нашим велику милість” (Тропар Неділі Всіх Святих). Ось так співали ми сьогодні на Святій Літургії, коли Церква Христова в так звану Неділю Всіх Святих, прославляє Святих не поіменно, а всіх разом, об’єднуючи їх в численні хори, всіх, кого благодаттю обдарував Святий Дух: Праотців і Патріархів, Пророків й Апостолів, Мучеників і Священномучеників, Праведників та всіх інших безіменних Святих. Наша Церква згадує і вшановує Святих бо вони на землі були „кивотами благодаті Божої”, а на небі стали „оселею слави Твор­ця”. Пам’ять їх перебуває з роду в рід – з похвалами і благо­словеннями. Крім того, ми шануємо і звеличуємо Святих тому, що вони всі отці і брати наші духом віри Христової і любові, що нею вони нерозривно з нами з’єднані, становлять з нами одну Церкву Христову. Тож уже від перших віків християнства Церква Христова прославляла подвиги, чесноти і страж­дання Святих, молилася на гробах мучеників, будувала в честь їх храми, встановлювала свята, складала служби й пісні на спо­мин про них, зберігала побожно їхні мощі, призивала їх у мо­литвах і шанувала їхні святі ікони. далі »

П’ятидесятниця. Зіслання Святого Духа

Ів. 7:37-52; 8:12

Діяння Святого Духа

Дорогі брати і сестри! Найбільшою і найважливішою поді­єю, яка мала наступити в Церкві після Вознесіння Христового на небо, стало Зішестя Святого Духа. Христос-Спаситель вже від довшого часу приготовляв своїх Апостолів на сприйняття Того таємного і виняткового гостя. Христос – головно під кі­нець свого навчання – багато говорив про прихід Святого Духа і ді­яння його на землі. У своїй зворушливій прощальній промові в Вечернику, після попереджень, повчань і обітниць запевняв Апо­столів: „Це мовив я до вас, коли а вами перебував. А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім’я моє зішле, той навчить вас усьо­го і все вам нагадає, що я сказав вам” (Ів. 14:25-26). А коли по воскресінні Ісус мав відійти до неба, наказав Апостолам, щоби перед зісланням Святого Духа не розходилися з Єрусалиму, кажучи: „Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти” (Лк. 24:49) і аж тоді відійдете, коли „приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі і всій Юдеї і Самарії й аж до краю землі” (Дії 1:8). далі »

Третя неділя після Зіслання Святого Духа

Мт. 6:22-33

Святий Єфрем Сирійський говорив: „Всі ми злі, жорстокі, зо­всім не терпимо один одного. Язик наш – стріли розпечені, котри­ми ми постійно уражуємо один одного. Всі ми бажаємо честі, слави, всі сонливі, непрямі, в марнослів’ї сильні, до молитви ледачі, готові до розкоші, а в стриманості засмучені; в любові холодні, а в гніві – гарячі…” І ми не можемо не погодитися з цими словами, якщо стої­мо в правді перед Господом. Багато трапляється в нашому житті та­кого, що віддаляє нас від правди і притемнює наш розум, а потім вхо­дить в серце через очі. Очі – двері душі. Ми читаємо безліч різнома­нітних газет, книжок, дивимося фільми, реклами, а до цього всього на вулицях молодь чи навіть люди старшого віку люблять часто ще й виставляти напоказ своє тіло… Тому в сучасному світі існує дуже багато спокус. І наше око, сприймаючи цю інформацію, піддаєть­ся спокусі. Спаситель строго про це навчає: „І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його…, ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло” далі »

Третя неділя після Зіслання Святого Духа

Мт. 6:22-33

„Отож, не турбуйтеся, промовляючи: що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? Про все те побиваються погани, Отець же ваш Небесний знає, що вам усе це потрібне” (Мт. 6:31-32).

Турбота, клопіт про завтрашній день стає перед кожним. Проб­лема ця виникає перед нами мов марево, коли ввечері лягаємо спати. Вона стає перед нами зранку: що принесе мені цей день? Ми вираховуємо, виважуємо всі наші кроки, якими хочемо дійти до омріяного щастя. Як досягнути успіху в житті? Роз­мірковуємо і над тим, що робити, як чинити, щоб заслужити на більшу Божу ласку і так осягнути Царство Небесне. А пересту­паючи Господній закон, розмірковуємо, як зменшити відпові­дальність за гріх. Можливо, зуміємо обхитрити Бога, доказуючи зі сльозами, що не хотіли, не знали, воно якось само… Майже на кожному кроці – виважений розрахунок, результатом якого є вигода. І хоча не завжди ми й признаємось собі в цьому, не завжди й усвідомлюємо це, але такі ми здебільшого і є.

Та виникає цілком слушне запитання, хіба є щось погане в нашому бажанні змінити своє життя на краще? далі »

Третя неділя після Зіслання Святого Духа

послання до римлян 5:1-10

Надія не засоромить

Це слова повні потіхи, що виливаються зі серця Святого Апостола народів, коли він пише свого листа до Римлян. Джерелом цієї радості-потіхи є надія, що зроджується в наших серцях, а вона є даром Святого Духа. Надія, дана нам завдяки смерті й воскресінню Ісуса Христа, завдяки Його крові. Отож, говорить Апостол Павло: „оправдані Його кров’ю, ми спасемося від гніву”.

Дорогі в Христі брати і сестри! Сьогоднішня наша про­повідь торкається основної теми нашого християнського життя, тобто НАДІЇ. Під словом „надія” ми, християни, розуміємо сподівання майбутніх дібр, вічного життя, що його з трудом осягається. Надія – слово коротеньке, але значенням своїм воно велике, бо від нього великою мірою залежить наше   туземне й майбутнє щастя. Людина не в силі жити без надії, бо вона є одним з основних склад­ників людського життя. далі »

Третя неділя після Зіслання Святого Духа

Мт. 6:22-33

Багатство. Покладання на Боже Провидіння

Напевне погодитеся зі мною, що складна еко­номічна ситуація нашого суспільства дошкуляє кожному з Нас. Батьки, котрі хочуть подбати про своїх дітей і забезпечити їм усе потрібне, мусять дуже важко працювати – „крутитися” в цьому світі. В такій ситуації легко виникає небезпека, що людину цілком опанує мамона. Тут уже не йдеться про забезпечення конечних особистих потреб, а про добровільне віддання усіх своїх сил, здібностей і думок цьому світу.

Ця небезпека не нова. Людство з нею стикається з давніх-давен. Наш Спаситель дає нам сьогодні вказівки, як боротися з тою небезпекою. далі »

Друга неділя після Зіслання Святого Духа

Мт. 4:18-23

„І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи Добру Новину про Царство й вигоюючи всяку хворобу й всяку недугу в народі” (Мт. 4:23). Сьогоднішнє євангельське читання описує перші дні прилюдного месіанського служіння Сина Божого. Вже залишилося позаду хрещення Господнє в ріці Йордані. Завершився сорокаденний піст в пустині, а з ним і відкинення диявольських спокус. І ось, дізнавшись про ув’язнення Іродом Йоана Хрестителя, Ісус Христос вперше виступив зі сло­вами: „Покайтеся, бо Небесне Царство близько” (Мт. 4:17).

Після цієї проповіді і відбулося покликання чотирьох риба­лок – Петра, Андрія, Якова та Йоана до апостольського слу­жіння. Ми чули як вони, покинувши човен, сіті, свої родини пішли вслід за Спасителем, значно пізніше Петро спитає Христа: „Ось ми покинули все й пішли за тобою; що будемо за те мати?” Ісус відповів їм: „Істинно кажу вам: Ви, що пішли за мною: як новий світ настане, коли Син Чоловічий сяде на прес­толі своєї слави, сидітимете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять поколінь Ізраїля. І кожний, хто задля імені мого покине дім, братів, сестер, батька, матір, жінку, дітей, поля, в сто раз більше одержить і життя вічне матиме в спадщину” далі »

Друга неділя після Зіслання Святого Духа

послання до римлян 2:10-16

Робім добро, поки ще день

Дорогі в Христі брати і сестри! Нинішнє апостольське читання, взяте з листа Святого Апостола Павла до Римлян, роз­починається ось якими словами: „Брати! Слава і честь, і мир усякому, хто чинить добро” (Рим. 2:10). У своїх лис­тах Апостол народів на кожному кроці заохочує перших християн до чинення добра, бо воно приносить людині на цьому світі радість, мир, славу і честь, а в майбутньому – „життя вічне”  (Рим. 6:22).

Коли Святий Апостол говорить про чинення добра, то під словом „добро” він розуміє такі добрі діла, що є милі Бо­гові, що є згідні з Його волею та що їх людина чинить з огляду на любов до Бога. Тому він спонукує всіх христи­ян, щоб у своєму щоденному житті відзеркалювали-відображували ту доброту, що була в Христі, що є у Бозі, „бо тільки він один правдиво добрий”. „Будьте добрі один до одного, – закликає Апостол, – та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив” далі »

Друга неділя після Зіслання Святого Духа

Мт. 4:18-23

Перші учні

Декотрі частини Святого Письма настільки відомі нам, що навіть не викликають подиву та уважності, на котрі собі заслуговують. Погляньте лише на покликання перших Апостолів. Ця євангельська вістка нам добре відома. Приймаємо її без заперечень, застережень і протесту. Шкода тільки, що не дивуємося з того, кого Бог кличе.

Ісус Христос не пішов до храму чи синагоги, щоб вибрати Собі там найліпших богословів. Не пішов ані до університету шукати Апостолів з-поміж академіків з гострим розумом. Не шукав їх ані між блискучими політиками і, навіть, між успіш­ними торговцями. Ішов по березі Галилейського моря і покликав простих рибалок, неосвічених робітників, котрі чули послання Святого Йоана Хрестителя і були готові відразу відповісти на заклик Ісуса.

Багато людей в житті відчуло запрошення від Бога. Кожен із нас відчував це покликання. Я у цьому переконаний. далі »